Договір дарування чи заповіт: що краще?
Подарувати чи оформити заповіт? Одне із найбільш популярних питань громадян, що звертаються до відділу «Корецького бюро правової допомоги», повідомляє Корецька РДА.
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач є вільним у виборі спадкоємців.
Договір дарування – згода, на підставі якої право власності переходить від однієї особи (дарувальника) до іншої особи (обдарованого).
Основні відмінності між заповітом та договором дарування:
Договір дарування – двостороння угода, для оформлення якої повинна бути взаємна згода сторін. Після того, як договір дарування укладений, майно одразу вибуває з володіння та власності дарувальника. Змінити рішення та забрати подароване майно фактично неможливо, оскільки законом визначаються дуже складні умови, за яких договір може бути визнаний судом недійсним. Важлива особливість договору дарування – це строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в один рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування, але підстав для його розірвання.
Передача майна за договором дарування має свої особливості. Першою з них є те, що при даруванні, наприклад, квартири бабусею своєму онукові, спадкоємці першої черги, які мають право на обов'язкову частину в спадщині, втрачають своє право на частку в подарованій квартирі, що у випадку з заповітом неможливо.
Заповіт оформлюється протягом життя, але право власності переходить до спадкоємця лише після смерті заповідача після 6 місяців, встановлених законом для оформлення майна. На відміну від договору дарування, заповіт не означає, що людина перестала бути власником майна. Заповідач може в будь-який час змінити, скасувати або написати новий заповіт, призначити інших спадкоємців. Кожний новий складений заповіт скасовує попередній.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Принципова різниця між даруванням і заповітом полягає в моменті переходу права власності на відчужуваний об'єкт. У випадку з даруванням обдарований стає власником нерухомості після укладання договору дарування та прийняття обдарованим подарунка. Що ж до заповіту, то спадкоємець може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини. Таким чином, у випадку з договором дарування є один невеликий, але досить істотний нюанс, що припускає ризик для самого дарувальника.
Чи укладати договір дарування чи заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, зваживши всі ризики і нюанси викладених вище правочинів.
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення запитань та необхідності більш детальних роз`яснень Ви можете зателефонувати за номерами телефону (03651) 2-01-08, 063-243-41-28, з понеділка по п`ятницю з 9.00 до 18.00, або написати на електронну пошту бюро [email protected], Адреса відділу «Корецьке бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Корець, вул. Київська, 37.
Завдяки сучасним сервісам системи безоплатної правової допомоги Ви можете отримати правову консультацію «не виходячи з дому», звернувшись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним номером 0800 213-103, або звернутися до інформаційно-довідкової системи консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
